Основні оздоровчі моменти щодо відновлення сил та поліпшення стану здоров’я дітей відбуваються влітку. Саме в цей час діти максимально повинні бути на свіжому повітрі. Використати цей період необхідно дбаючи про повноцінне загартування повітрям, сонцем і водою.

 Загартування - один із найважливіших заходів профілактики захворювань, зміцнення здоров’я дітей. Важливою умовою загартування є послідовність і систематичність проведення різних процедур. До водних і сонячних ванн діти можуть переходити лише після того, як звикнуть до повітряних ванн. До обливання можна переходити тільки тоді, коли вони звикнуть до обтирання, а до купання - коли звикнуть до обливання.

Увага! Безпека дитини!

«Поради для батьків»

Хочемо застерегти батьків - просто розмовляти з дітьми 5-6 років мало. Зони мозку, які відповідають за раціональне мислення, ще недостатньо зрілі, щоб ці потрібні знання в певний момент одразу використати. Справжнє розуміння починає працювати ближче до 7 років.

У надзвичайних ситуаціях для маленьких дітей дуже важливим є дорослий, який їх згуртує та не дасть розгубитися. Тобто, вашим дітям важливо пояснити, що є вчитель, вихователь, няня, старший брат чи сестра, які допоможуть дитині не панікувати. Одне з універсальних знань, про яке має пам'ятати дитина – в разі небезпеки залишатися в людному місці й там, де є поруч дорослі.

Також, дитина переймає всі ваші дії. Всі ваші звички стають її звичками. Коли дитина бачить, що батьки завжди вимикають все газове та електрообладнання, виходячи з приміщення, своєчасно ремонтують пошкоджені розетки, вимикачі та інші електроприлади, слідкують за тим, щоб балкони та сходові клітини в під’їзді не були захаращені, паркують свій автомобіль таким чином, щоб він не стояв на пожежному гідранті та не перешкоджав проїзду іншим автомобілям, у тому числі й спеціальному транспорту служб екстреного реагування, у неї формуються корисні звички та позитивний світогляд.

Батьки, які завжди готові допомогти ближньому, дбають про власну  безпеку та безпеку оточуючих, можуть бути впевненими, що їхня дитина вчинятиме так само, а відповідно забезпечить власну безпеку і собі, і своїм дітям в майбутньому. Ваша звичка позитивно, по-доброму реагувати на оточуючий світ, дотримуватися правил безпеки життя, як наслідок, буде чудовим прикладом також і для інших людей.

У наш неспокійний час, коли батьки нескінченно зайняті, багато дітей змушені деякий час проводити самі вдома. Малюк росте і з кожним днем стає все більш самостійним, невтомно освоюючи навколишній світ.

Ваше завдання - виховувати дитину так, щоб навчити її розпізнавати ризики і небезпеки, забезпечити їй безпечний простір.

Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг?

Завжди зберігайте небезпечні предмети, такі як сірники, запальнички, свічки, легкозаймисті речовини в недоступних для дітей місцях.

Електророзетки слід закривати кришками чи спеціальними заглушками.

Не дозволяйте дітям самостійно вмикати електроприлади.

Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, у процесі організації екскурсій, бесід, спостережень. Для навчання певним діям, які потрібні будуть під час надзвичайної ситуації, вигадайте свої сімейні ігри, під час яких, розважаючись ви відпрацюєте кожен крок, який зможе врятувати життя.

Домовитися про екстрену розмову, адже коли трапляється щось надзвичайне, паніку на малюка можуть наганяти і батьки.

Наприклад, дитина телефонує, нервує і не може чітко пояснити, що відбувається. Мама чи тато від цього хвилюються ще більше. Врешті - втрачається час, який ви могли б витратити на конструктивні поради.

Тому важливо домовитися з дитиною про телефонні розмови в разі небезпеки або проблеми.

Під час дзвінка дитина має одразу відповісти на 3 головні питання: що сталося, де та яка допомога зараз потрібна. Якщо заздалегідь це обговорити, буде легше відкласти емоції на потім.

Потренуйтеся, нехай дитина під час вашої гри спробує відтворити екстрену розмову.

Також, є досить важливим те, як дитина буде дзвонити на екстрений номер телефону до таких служб, як Служба порятунку, поліція, швидка та газова служба. Перш за все, вам самим необхідно згадати ці номери. Тому, Служба порятунку – 101, поліція – 102, швидка – 103 та газова служба – 104.

Важливим завданням, як для дорослих так і для дітей, чітко вказати адресу події, що саме трапилося, своє прізвище та ім’я, а також чи є загроза для життя інших людей. Вся розмова займає від 1-ї до 2-х хвилин, але детальний опис всього, що відбувається дасть можливість оперативно вжити відповідних заходів для ліквідації чи вирішення даного питання.

Пояснюючи чому не можна бавитися небезпечними іграшками - не залякуйте наслідками.

Батьки таке люблять - пояснювати у деталях, що станеться з дитиною, якщо вона не послухає та буде бавитися наприклад сірниками, тоді у екстреній ситуації дитина згадує собі саме те, що може з нею статися. Й замість того, щоб діяти, – може просто впасти в ступор.

Без "не", але з конкретними порадами. Не потрібно втовкмачувати "не бери те", "не роби того", "тільки не так".

За пересторогами батьки забувають пояснити, як саме діяти. Тому краще пояснювати "що робити, якщо". Пропонувати дитині конкретну послідовність дій.

Тож, ось деякі поради, що робити дитині якщо сталася пожежа, а вона вдома на самоті. Важливим є те, що дитина не повинна бути без нагляду дорослих, це найперше і найголовніше.

Але все ж таки, по-перше, поясніть дитині, що вона не повинна намагатися впоратися сама з займанням, а мусить швидко покинути приміщення та кликати на допомогу доросли.

По-друге, якщо приміщення швидко наповнюється димом, то дитина так як і дорослий, має присісти донизу та гусячим кроком покинути задимлене приміщення.

Дитина має знати, що ховатися від пожежі в квартирі, де вона сталася, не потрібно.

Також, потурбуйтеся про те, що у місцях, куди постійно ходить дитина (школа, гуртки, дитячий садочок), вона має знати евакуаційний маршрут, а би дитина знала  куди бігти в разі надзвичайної ситуації.

БЕЗПЕЧНА ДОРОГА

Упродовж останніх десятиліть у світі спостерігається стрімке збільшення кількості транспортних засобів та підвищення інтенсивності дорожнього руху, що призводить до збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод  та їх негативних наслідків. Так, за даними  Всесвітньої  організації  охорони  здоров’я,  дорожньо-транспортний  травматизм наразі є однією з найбільших проблем охорони здоров’я,  за прогнозами, у 2030 році ДТП може стати однією з основних п’яти причин смертності людей у світі.

У зв’язку з цим міжнародне співтовариство приділяє значну увагу розробленню та реалізації стратегічних заходів з безпеки дорожнього руху, спрямованих на запобігання дорожньо-транспортному  травматизму.  Зокрема,  Генеральна  Асамблея  Організації Об’єднаних  Націй  прийняла  2  березня  2010  року  резолюцію  №  64/255  «Підвищення безпеки дорожнього руху в усьому світі», співавторами якої, стали 69 країн-членів та до реалізації  якої  долучилась  також  Україна.  Резолюцією  проголошено  2011-2020 роки Десятиліттям дій з безпеки дорожнього руху.

В  результаті  дорожньо-транспортних  пригод  в  Україні  щодня  гине  близько  11людей -  вдвічі більше, ніж в країнах ЄС, а більшість ДТП з тяжкими наслідками виникає через  перевищення  швидкості, необлаштованість  пішохідних  переходів,  небезпечність перехресть, керування у стані алкогольного сп’яніння.

В  Україні рівень смертності та травматизму внаслідок ДТП є одним з найвищих в Європі, а рівень організації безпеки дорожнього руху, за даними звітів ВООЗ та інших інститутів,  залишається  вкрай  низьким.  

 Особливо  тривожним  є  те,  що  майже 50%  загиблих  в  ДТП    -  пішоходи  і  велосипедисти.   ДТП  в Україні  є  першою  за  поширеністю  причиною  смерті  молоді  у віці  від  15  до  24  років  і  другою  за  поширеністю  причиною смерті дітей у віці від 5 до 14 років.

В  країнах  з  низьким  рівнем  прибутків  на  душу  населення  до 80% постраждалих вмирають, не діставшись до лікарні.

В  Україні  із  100  травмованих  унаслідок  ДТП  гине  15-17 осіб,  у  Європі  –  3-4,  в  США  -  2-3  особи. 

Ключові  методи безпеки  -  розумна  швидкість,  ремені  безпеки, відмова  від  поєднання  алкоголю  і  керування  автомобілем  та  обов’язкове використання дитячих автокрісел безпеки.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Зараз дуже непростий період для всіх, і помилково вважати, що діти нічого не помічають. Вони на це реагують, навіть якщо просто віддзеркалюють поведінку батьків.

ДІТЯМ ВАРТО РОЗПОВІДАТИ ПРАВДУ про те, що відбувається. Вони все помічають. Коли інформація відсутня, малеча починає застосовувати свою уяву та фантазію – це сприятливе підґрунтя для тривоги. Говорити потрібно лише правду, але спрощувати її: не використовувати складних термінів, не описувати детально наслідки захворювання. Те, як подавати інформацію, залежить від віку дитини. Дітям дошкільного віку, наприклад, можна пояснювати це через гру.

ПОЧАТИ ІЗ СЕБЕ. Насамперед батькам варто звернути увагу на своє ставлення до карантину та епідемії. Діти часто віддзеркалюють поведінку батьків, тож вони можуть передавати їм свою тривожність. Батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість, тоді у дитини буде розуміння того, що все вдасться подолати.

АКЦЕНТУВАТИ НА ДІЯХ. Можна розповісти про симптоми, які виникають під час цієї хвороби. Пояснити, що є вірус і багато людей хворіє, але й багато виліковується. Водночас наголосити на тому, що є способи, які допоможуть уникнути хвороби: залишатись вдома, частіше мити руки тощо.

Батьки мають бути максимально відкритими до запитань і давати правдиві відповіді. Якщо не знаєте чогось, можна разом із дитиною знайти інформацію у наукових статтях: бути дослідниками разом. Не можна ігнорувати її запити. За своєю природою діти дуже допитливі, вони потребують постійного потоку інформації для розвитку та формування нервової системи.

Діти до певного віку не можуть аналізувати інформацію та розуміти, де правда, а де ні. Батьки, які проговорюють те, що відбувається, допомагають малечі сформувати свою думку та бачення ситуації. Коли малюк поводиться пасивно і не запитує про вірус, ймовірно, у неї існує страх. Не розповідаючи про вірус, ми можемо підсилювати ці почуття. Тому варто знайти підхід до дитини й поговорити про ситуацію, що склалась.

«Карантин потрібно пережити»

Дорослим людям важко перебувати в ізоляції, а дітям це набагато складніше. Наше ставлення до дитини у цей період має бути толерантним, більш підтримувальним і спокійним, ніж зазвичай.

ЗБЕРЕГТИ ЗВИЧНИЙ РЕЖИМ ДНЯ. Розпорядок дня – це те, що дає почуття безпеки дитині. Тобто лягати спати і прокидатись у той самий час, снідати, обідати й так далі. Звісно, у режимі карантину відтворити його на 100% буде складно, але треба постаратись зберегти основні пункти.

СТАВИТИ РЕАЛІСТИЧНІ ВИМОГИ. На час карантину з дітьми батьки, ймовірно, не зможуть працювати на тому ж рівні, що раніше. І діти не зможуть вчитись так само ефективно, як за звичайних умов. Це певний період, який мине і до якого варто адаптуватись. Карантин потрібно пережити, й далі буде по-іншому.

ПОЯСНЮВАТИ ДИТИНІ, ЩО ХТОСЬ ІЗ БАТЬКІВ БУДЕ ЗАЙНЯТИЙ, ПОТРІБНО ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ. Знову-таки, це планування дня і чітке обмеження часу на роботу та відпочинок. Дітей варто попереджати, що найближчої години дорослі не зможуть приділяти так багато уваги дитині. Але цей час мине і згодом ви зможете погратись чи зробити щось разом.

У період карантину батькам потрібно бути з дитиною і реагувати на її потреби. Щоб дитині було простіше, можна використовувати позитивні підкріплення: наприклад, за кожне виконане завдання давати наклейку, за п’ять таких стікерів – приз. Така гра допомагає дитині витримувати ці періоди тимчасового дискомфорту (наприклад, коли батьки зайняті роботою) задля винагороди.

10 ФАКТІВ ПРО КОРИСТЬ ЧИТАННЯ ВГОЛОС ДІТЯМ

Про те, що дітям читати корисно, знають усі. Але скільки треба читати та до якого віку батьківське читання необхідне дітям, знають не всі. Російський педагог і психолог Раїль Кашапов знає точно відповіді на всі ці запитання.

10 фактів про користь читання вголос дітям

1. Приділяти читанню треба щодня не менше 1 години на день. При цьому читати дитині не обов’язково безперервно цілу годину, можна читати уривками, по 10-15 хвилин, у вільний від гри та прогулянок час.

2. Важливо, щоб читання для дитини було справою систематичною.

3. Читання – це не лише обмін інформацією, це значно більше. Це спільне дозвілля батьків і дітей, прояв любові.

4. Читання – це емпатійна взаємодія, тобто читання формує у дитини здатність емоційно відгукуватися на переживання іншої людини.

5. Саме під час читання книжок дитина навчається розрізняти добро і зло, засвоює перші норми моралі, вчиться співчувати героям книжки.

6. Діти, яким читають із раннього дитинства, за своїм розвитком до 7 років випереджають однолітків на 1-2 роки.

7. У дітей, яким батьки читають регулярно не менше 1 години на день, словниковий запас у 2-3 рази більший, ніж у тих малят, кому батьки не читають.

8. Читати дитині вголос необхідно до 12 років, навіть попри те, що дитина вже вміє читати сама. Адже самостійне читання для дитини – величезна робота, а коли читає дорослий, дитина краще засвоює інформацію, запам’ятовує слова і сприймає переживання героїв.

9. Хочеш, щоб читання книжок приносило дитині максимум користі? Тоді активізуй читання своїми запитаннями по тексту: що більше сподобалося з прочитаного, що хотів сказати, зробити герой, як би ти вчинив на місці героя? Це допоможе розвивати у дитини мислення, пам’ять, мовлення й уяву.

10. Читання вголос – це один із перших і кращих методів виховання дитини, адже читання одночасно і навчає, і розвиває, і розважає.

      За матеріалами журналу «Диво-деревце»

                     ”Зробимо свій будинок безпечним”

Повертаючись додому після напруженого робочого дня, ви, напевно, з легкістю видихаєте – тут ви можете почувати себе спокійно і в безпеці. Це так чи ні? Парадоксально, але в себе вдома деякі люди підлягають серйозній небезпеці, навіть не підозрюючи цього. Особливо тим, у кого маленькі діти треба бути уважним і зробити все, щоб нешасних випадків вдома не було. Особливо багато небезпечних ситуацій складається, коли батьки залишають вдома ДИТИНУ одну. Частка такого травматизму серед інших особливо висока. Щоб його попередити, дитину потрібно підготувати до такої ситуації.
Батьки повинні чітко виділити предмети домашнього вжитку, які є джерелом потенційної небезпеки для дітей у першу чергу. Це – сірники, газові плити, пічка, електричні прилади, розетки.
Наступна група – це предмети, з якими, в залежності від віку дітей, потрібно навчитися правильно користуватися – голка, ножиці, виделка.
Третя група предметів – це ті, які дорослі повинні берегти в недоступних для дітей місцях (побутова хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти, ріжучо-колючі інструменти).
Діти повинні засвоїти, що предметами першої групи можуть користуватися лише дорослі. Тут, як ніде, доречні прямі заборони, звичайно, доповнені поясненнями, віршиками, прикладами з літературних творів.Користуватися предметами другої групи потрібно спеціально вчити, щоб у дітей з`явилися відповідні навички.
Батьки разом з вихователями повинні навчити дітей дошкільного віку поведінці в екстремальних ситуаціях у побуті. Наприклад, уміти користуватися телефоном у випадку пожежі, травми, вміти привернути увагу перехожих і покликати на допомогу при пожежі, проникненні в будинок чужої людини, уміти загасити початок пожежі, накинувши на джерело загорання важку ковдру.
Крім того, діти старшого дошкільного віку повинні знати телефони служб пожежної безпеки, міліції, швидкої допомоги, служби газу, служби оперативного реагування на надзвичайні ситуації.
Діти повинні чітко знати, що в разі небезпеки можна також зателефонувати батькам на роботу, родичам, знайомим, сусідам, а також розуміти поняття “небезпечні місця” і для ігор вибирати саме їх. До всього вище сказаного слід додати, що потрібно, щоб дитина вміла і могла відчувати небезпеку, виробила в собі алгоритм правильної поведінки в екстримальній ситуації.